/ #books 

Конні Вілліс. Книга судного дня

Перша книга з “Оксфордського циклу” Конні Вілліс. Роман виграв премію Г’юго в 1993 і премію Неб’юла в 1992 році.

Назва мовою оригіналу: Connie Willis. Doomsday Book

Якщо плануєш потрапити в минуле, то що ти зробиш у першу чергу?

Певно спочатку визначиш час і місце, щоб не потрапити, наприклад, на мальовничі поля поблизу Ватерлоо 18 червня 1815 року. Нехай це буде дорога в лісі біля невеличкого англійського села поблизу Оксфорда, так щоб і випадково не побачили як ти з’явився нізвідки, і не блукать довго в пошуках людей. Що з часом? Це буде Середньовіччя, але щоб без хвороб і голоду. Чума накрила Британію в 1348 році, тому було б логічно потрапити раніше, а ще краще з запасом часу щоб вже “точно нє”. Щеплення в тебе звісно будуть, але береженого Бог береже. Отже, 1320.

Добре. От зайшов ти у село. Що будешь казати? Головне якою мовою? Сучасна мова відрізняється від середньовічної. Отже треба підтягнути норманську та староанглійську того часу, латина теж не завадить. Про всяк випадок - вшити собі невеличкий пристрій-перекладач (ага, так можна, все ж таки книжка з жанру фантастики).

А з якою метою летіти у минуле? Змінювати історію не можна, за цим певним чином слідкує машина часу і не дозволяє під час перенесення зустрітись з певними людьми та обставинами. Як? Досить просто - зміщює точку перенесення у часі на певний проміжок - зсув. Сумніваюсь в ефективності такої стратегії, але у першому припущені нехай буде так. Якщо я історик чи дослідник фолькльору, то певно захочу дослідити традиції. А що ж буває цікавішого ніж традиції середньовічних різдвяних свят. Отже і з метою подорожі усе ясно. Тоді, вперед!

І от я у зимовому лісі посеред стежини, з неба сипле сніжок, а в далині співають різдвяні дзвони. Подорожі у часі не такі вже й складні, якщо добре підготуватись. Але є одне але… ВСЕ що могло піти не так, ПІШЛО НЕ ТАК.

Сподіваюсь тут не було жодних спойлерів ;)

Книжка в чомусь схожа на казку. Але Лицарь тут виявиться ніяким не лицарем, Білосніжка відкусить яблуко, але помре не від цього, Маленька Дівчинка, яка не слухалась маму, ніколи вже не вийде з лісу, а Розбійник буде рятувати світ.

Деякі сцени у Конні Вілліс будуть аж надто реалістичними, шлях героїв буде надто довгим і складним, щоб сподіватись на його завершення на останній сторінці. Я думаю, що саме тому і слід прочитати цю книжку.

P.S. Дзвони, що ти чув у лісі, виявляться ніяк не різдвяними.

Оцінка: 55

Посилання

Author

Олександр Бобилєв

Залишаю собі право використовувати ненормативну (але інформативну) лексику там, де звичайні слова втрачають сенс і не відображають всієї палітри почуттів, від споглядання навколишньої дійсності.